Твори китайського ужитково-прикладного мистецтва в музеях України

Бурмака В.П.

Шості Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції, присвяченої 80-річчю Музею Слобідської України ім. Г. С. Сковороди, 14 квітня 2000 р. – Х. : [Видавництво ХДАДТУ], 2000.

До 1935 р. найбільша колекція творів східного ужитково-прикладного мистецтва в Харкові зберігалася в кабінеті Сходу харківського художньо-історичного музею, а в подальшому - в фондах Харківського художнього музею. У воєнні роки вона, як і колекції інших українських музеїв, значно постраждала. На теперішній час в фондах цього музею зберігається 113 творів китайського ужитково-прикладного мистецтва. Це - культові мініатюрні скульптурні зображення, предмети світського побуту - курильниці, ароматниці, вази, пічки, виконані з бронзи, порцелянові статуетки (серед них є й дуже цінні, зроблені в XV ст.), посуд, вироби з ужиткового каменю, кам'яної маси (протопорцеляни), металу, декоровані перегородчастою емаллю. 1998 р. Магістральною митницею було передано 33 високохудожні флакони, створені в XVIII - XIX ст.ст. зі скла, кістки, каменю, металу.

Періодично Харківський художній музей проводить виставки китайського ужитково-прикладного мистецтва. Найбільш представницька з післявоєнних (2 тис. експонатів) відбулася в 1955 р. Більшість експонатів тоді музеєві надав уряд КНР. В 90-х рр. експонування китайського мистецтва пожвавилося. Виставки його творів відбулися в 1991, 1992 (2 виставки), 1997 і 1999 роках. На останній (в лютому-березні 1999 р.) було представлено 179 експонатів, більшою частиною яких були твори ужитково-прикладного мистецтва з колекції Харківського художнього музею.

Є такі твори і в Одеському музеї західного й східного мистецтва, і в Сумському художньому музеї. Але найбільше їх в Київському музеї мистецтв ім.Богдана і Варвари Ханенків. Там їх декілька сотень. Цінності з колекції Ханенків становлять хоча й меншу, але найкращу частину китаїки музею. Перш за все, це три першокласних взірці танської поховальної пластики (дві жіночі фігурки й одна фігурка верблюда з теракоти). Є в музеї й розкішні взірці храмової середньовічної скульптури. Серед них - велика «статуя Гуаньінь» (XVI - XVII ст.). Крім того, бронзові ритуальні предмети, порцелянові вироби (вази, посуд тощо). Взагалі в музеї є чимало порцелянових статуеток, посуду, статуеток з бронзи, дерева, лака, витонченої роботи виробів із слонової кістки, каменю (ажурної роботи, наприклад, кулька в кулі, вирізані в одному камені, статуетка «Фея Безсмертя Магу», предмети для столу вченого - вазочки для розчинення туші, вазочки для промивання пензликів, стопки для них же, табакерки тощо).

Звичайно, були різні джерела поповнення експозиції музею. Серед них - державна передача художніх цінностей з інших музеїв. Наприклад, в 60-х рр. із Ермітажу й Московського державного музею мистецтв народного Сходу київському музеєві було передано невелику кількість виробів із порцеляни й емалі. Були й державні закупки у приватних осіб. Найбільш значна із них - закупка творів китайського й японського мистецтва у вдови Андре Жаспара в 1959-1960 рр. Андре Жаспар - французький дипломат, який служив на Сході в 30-х рр.; після його смерті решту свого життя його дружина Тетяна Павлівна прожила в Києві, близько 400 творів живопису й ужитково-прикладного мистецтва вона продала київському музею й чимало йому подарувала. Інші випадки дарувань музею також були. Однак подаровані в тих випадках предмети великої художньої вартості не мали.

У цілому колекція творів китайського мистецтва в київському музеї мистецтв ім. Богдана і Варвари Ханенків є порівняно невеликою. Хоча колекцію китайського живопису можна назвати значною. А окремі експонати - вельми цінними. Принаймні, разом зібрання українських музеїв можуть дати тим, хто цікавиться, добре уявлення про мистецтво Китаю взагалі та його ужитково-прикладне мистецтво, зокрема. До труднощів в музейній роботі з предметами цього мистецтва, насамперед, слід віднести проблему їх вивчення. У першу чергу, вона пов'язана зі слабким фінансуванням музею, яке не дозволяє таке вивчення матеріально забезпечити. Можливо, у даномувипадку слід було б зробити спробу залучення політичних і діловихпредставників КНР в Україні для розв'язання цієї проблеми.