Газети "Южный Край" (1880-1881 рр.)

Бугайченко Оксана Григорівна

Шості Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції, присвяченої 80-річчю Музею Слобідської України ім. Г. С. Сковороди, 14 квітня 2000 р. – Х. : [Видавництво ХДАДТУ], 2000.

Значення преси у житті суспільства полягає у тому, що вона є засобом знання дійсності, комунікативним інструментом, а також засобом впливуна формування громадської думки, соціальну свідомість та поведінку людей. Тому періодичні видання, що відображають і фіксують історичний період з його найхарактернішими ознаками, суспільними, соціально-економічними особливостями, являють собою одне з найважливіших першоджерел історичної науки.

Газета «Южный край» видавалась у Харкові з 1880до 1918рокущоденно, спочатку на 4-х, а потім - на 6-8-і сторінках ранковим і вечірнімвипусками. Це було одне з найбільших і найвпливовіших провінційнихвидань Російської імперії, «Южный край» входив у п'ятірку найбільш поширених провінційних газет, що у 90-х роках XIX ст. мали тираж від 2-х до 5-й тисяч, а після 1905 р. - від 12-й до 40-а тисяч екземплярів.

У 1880-1881 рр. видавцем газети був О.О.Юзефович, а редактором - професор Харківського університету О.М.Стоянов. Вони залучили до співробітництва у газеті кращі інтелектуальні сили Харкова, об'єднавши їх навколо ідеї місцевого патріотизму, тобто піднесення краю у духовному та економічному відношенні. «Южный край» мав власних кореспондентів і в багатьох містах Російської держави та за кордоном. Це була приватна газета, тому, не маючи дотацій від держави, вона близько 30-и відсотків своєї площі віддавала під об'яви. Решту видання складали аналітичні статті з найважливіших питань політичного, економічного та суспільного життя, інформації про дії уряду, місцеві новини, новини культурного життя, огляди столичної преси, літературні твори, відомості про події за кордоном, отримані від власних кореспондентів та від інформаційних агенств.

Важливе місце на сторінках «Южного края» посіла українська тема. У перший рік видання газети було надруковано 12 статей з історії України і, зокрема, Слобожанщини, та 4 статті з української етнографії. Так, серія публікації під назвою «Очерки народной жизни на юге России», що підписані літерою П., /№40, 10/22/лютого 1881р.; №88, 1/13/ квітня 1881р.; №90, 3/15/ квітня 1881р.; №112, 30 квітня /12 травня/ 1881р. / висвітлює питання заселення Малоросії, Слобожанщини, південних губерній Російської імперії, подає порівняльні характеристики основних етнічних груп - малоросів та великоросів, що живуть на цих землях. Досить детально автор зупинився на історії козаччини, описі улаштування Запорозької Січі, причинах ліквідації козацьких вольностей.

З перших номерів газета займалася популяризацією історичного краєзнавства. Кілька статей професора Харківського університету Ю.Морозова під загальною назвою «Письма о Южном крае России» /№25. 25 грудня/6 січня/1880-81р.; №13, 14/26/січня 1881р.; №43, 13/25/лютого - 1881 р./ присвячені історії тієї частини південного краю Росії, що складала Харківську губернію. Особливу увагу автор приділив слідам прадавніх людей на території краю, зробив невеличкий огляд археологічних знахідок період) кам'яної та бронзової доби. Ю.Морозов розповідає про різні народи, шо, починаючи від скіфських часів, пройшли по території Харківщини, лишаючи пам'ять про себе у географічних назвах.

Барон М.Корф /»Из истории южно-русского края», №316,26 листопада /8 грудня/ 1881р./ підкреслив велике значення краєзнавства для патріотичного виховання молоді: «...история отдельннх русских областей ... должна бы войти в состав родиноведения, как обязательного учебного предмета в каждой начальной школе...». Тим самим було проголошено програму газети «Южный край» щодо необхідності популяризації місцевої історії. На її сторінках пропагуються ідеї збирання місцевих старожитностей, написання краєзнавчих та історико-етнографічних досліджень. Історія Харкова знайшла своє відображення на сторінках газети у вигляді споминів старожила/№269, 10/22/жовтня 1881р.; №276, 17/29/жовтня 1881р./. В.Пашков згадує найхарактерніші риси міського життя 30-40-х років XIX ст., описує особливості різних міських станів.

Зпершого номеру «Южного края» активне співробітництво у газеті розпочав видатний український вчений - фольклорист, етнограф, мистецтвознавець, літературознавець, громадський діяч М.Ф.Сумцов. На початку 1881р. він опублікував невеличку статтю з аналізом положення міських жителів Малоросії у середині XVIII ст., акцентуючи увагу на утисках, які терпіли малоросійські міста від великоросійських чиновників та військових /№21, 22 січня/ 3 лютого/ 1881р./. Але більш змістовними і яскравими були дві його статті /№24,24 грудня 1880/5 січня 1881р./; .№347 29 грудня 1881р. /10 січня 1882р.//, присвячені опису українських традицій і обрядів, пов'язаних із святкуванням Різдва Христова, Хрещення та Нового року. Автор аналізує релігійний, художній та естетичний зміст колядок, щедрівок, наводить уривки деяких з них. Між М.Сумцовим та В.Александровим навіть виникло щось на зразок полеміки з приводу визначення часу колядування - напередодні або у день Різдва Христова - /№37, 7/19/лютого 1881р./

Отже, незважаючи на те, що 1876 року Олександр II підписав відомий «Емський акт», спрямований проти української культури, у 1880-1881 pp. газета «Южный край», керована ідеєю місцевого патріотизму, відстоювала на своїх сторінках необхідність вивчення місцевої історії, тобто історії України, пропагувала зацікавлення українською духовною культурою.