Харківський історичний музей
Замовлення екскурсій
 +38(057)7313568

Археологічні пам'ятники на Харківщині - проблеми дослідження та охорони

Криганов Андрій Васильович

2001

Сьомі Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції з міжнародною участю «Історія та археологія Слобожанщини в музеях Харківщини. До 100-річчя відкриття Салтівської культури», 12 квітня 2001 р. – Х. : [Видавництво ХНАДУ], 2002.

Харківська область розташована на північно-східній околиці України. Вона поділена двома природними зонами - степом та лісостепом. Тут часто проходить межа між різними археологічними культурами, які в хронологічному плані існували одночасно.

Сьогодні на терені Харківщині відомо біля 25 тисяч різноманітних археологічних пам'ятників або зазначень: це - стани, поселення, міста, різноманітні фортифікаційні пункти, поховання, кургани, грунтові або курганні могильники, скарби. Майже всі вони розташовані в річкових басейнах, де проводилися і проводяться археологічні розвідки, або біля сучасних селищ, де їх добре видно, або їх знаходили при певних земляних роботах. В усіх інших місцях Харківщині відомо зовсім мало археологічних пам'ятників. Це перш за все, у Великобурлукському, Кегичівському, Сахновщанському та Шевченківському районах. Саме тут, а також в багатьох місцях інших районів, є потреба провести археологічні розвідки. І в процесі розвідувальних досліджень фіксувати оглянуті місця слід не на звичайній мапі, а на маломасштабних схемах землекористування Харківської області.

Археологічні розвідки фахівці проводять майже завжди влітку, в кінці весни і на початку осені. Та найлегше знайти і зафіксувати будь-який археологічний пам'ятник ранньою весною, коли ще немає трав і не розпустилися дерева.

Було б доцільно зберігати інформацію про усілякі пам'ятники в даному районі в відділах культури райвиконкомів, в сільських радах. Працівники місцевих органів влади, в свою чергу, щороку подавали б інформацію у відділ культури обласної адміністрації, або в обласний краєзнавчий музей. Не завадило б і висвітлення в місцевій пресі відомостей про археологічні пам'ятники в даному районі, про археологічні розвідки і розкопки. Такі популярні публікації викликали б у населення зацікавленість історією, археологією та етнографією Харківщини.

В минулому і по сей день місце знаходження археологічного пам'ятника позначається за традицією: він припасується тому селищу, біля якого був знайдений, або позначається на околиці селища. Сьогодні це треба робити інакше. По-перше, необхідно встановити довжину відстані від археологічного пам'ятника до селища, причому ця довжина повинна дорівнювати відстані між їх центрами. По-друге, з'ясувати і записати місцеві народні назви археологічних пам'ятників і місць, де вони знаходяться.

Найскладнішою є проблема організації охорони археологічних пам'ятників. На терені Харківщини багато їх знищується в результаті різноманітних будівель, сільськогосподарських робіт, приватизації землі. На Харківщині здійснюється постійне грабіжництво тих археологічних пам'ятників, які є або курганами, або ґрунтовими могилами залізного віку.

Наукові дослідження різноманітних археологічних пам'ятників Харківщини почалися ще в другій половині XIX століття. На сьогоднішній день ми маємо глибокі дослідження, що мають велику наукову цінність. Про дилетантські роботи немає що говорити. Існують і такі археологічні пам'ятники, навколо яких продовжуються дискусії і побутують різноманітні точки зору. На мій погляд, є резон на Харківщині щороку влаштувати археологічні конференції, де археологи мали б змогу не тільки висловлювати свої міркування, а й почути щось нове з наукової думки.