Музейна реклама: аналіз переважних форм (з досвіду практичної роботи)
Бандуровська В.О.
2001Сьомі Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції з міжнародною участю «Історія та археологія Слобожанщини в музеях Харківщини. До 100-річчя відкриття Салтівської культури», 12 квітня 2001 р. – Х. : [Видавництво ХНАДУ], 2002.
«Реклама порождает потребности в более высоком уровне жизни»
Винстон Черчиль
Реклама, як складова частина системи маркетингових комунікацій пройшла у своєму розвитку складний еволюційний шлях, її історія починається з давніх часів, коли в суспільстві з'являється необхідність передавати та обмінюватися інформацією. Майже на всіх етапах еволюції реклама постійно супроводжувала людину, масовано впливаючи на неї.
Функції реклами в сучасних умовах не обмежуються рамками комерційних комунікацій та ринкової діяльності. Поступово зростає її освітня та культурно-естетична роль. Використання різноманітних форм реклами закладами культури має низку проблем та особливостей, пов'язаних з підвищеною чутливістю суспільства до зв'язку культури та мистецтва з підприємницькою діяльністю, відносно низькою кількістю аудиторії відвідувачів та нестачею коштів.
Не є виключенням з цього комплексу проблем й музеї.
Особливості та специфічність музейної реклами пов'язані, насамперед, із загальними суперечностями науково-освітньої функції музеїв з прямим маркетингом та основною маркетинговою стратегією.
Маркетинг та реклама дозволяють органічно поєднувати усі форми музейної діяльності.
В науковій літературі існує декілька варіантів класифікації реклами: відносно стратегічної мети; за типом її спонсорів; за типом цільової аудиторії тощо. Для практичної роботи музеїв в напрямку рекламної діяльності найбільш прийнятою, на наш погляд, є класифікація в залежності від використаних засобів передачі рекламного звернення:
-друкарська (поліграфічна реклама);
-газетна та журналістська;
-радіо та телебачення;
-зовнішня, щитова реклама.
Останнім часом Харківський історичний музей продовжує розвивати та удосконалювати основи закладеної протягом 1998-2000 pp. рекламної та маркетингової діяльності, спрямованої на підвищення рівня його відвідування.
Друкарська реклама об'єднує комплекс поліграфічної продукції листівок з переліком тем діючих виставок та послуг, що надаються в музеї, буклети до виставок «Харків 41-43», «Пам'ять століть», «Всупереч долі», запрошення, кишенькові календарі із зображенням предметів з колекції музею. Проводиться також робота з підготовки проспекту та каталогу, як одного з ефективних засобів паблік рілейшнз.
Газетна та журнальна реклама у музеї виявляється в інформативних статтях кореспондентів періодичних видань міста та області, наукових співробітників ХІМ, в яких анонсуються та аналізуються події музейного життя: нові виставки, наукові конференції, святкові заходи, висвітлюється участь музею у спільних проектах із суспільно-політичними організаціями тощо. Характерним прикладом газетної реклами є серія інформаційних статтей у ряді періодичних видань Харкова та області (газети «Слобідський край», «Время», «Вечірній Харків», «Панорама») щодо перебування у ХІМ кореспондента японської газети «Хокайдо Симбун» Ітіро Тудзіморі. При інформаційній підтримці Харківського історичного музею було здійснено видання спеціалізованого науково-практичного журналу «Маркетинг та реклама» № 9-10 за 1998 р.: в рубриці «Ретро» надрукована стаття директора музею А. Янковського «Вывески. Рекламы» (із історії реклами) та надані матеріали для оформлення обкладинки.
Розширюються контакти музею з Держтелерадіокомпанією та провідними каналами місцевого телебачення: «А\ТВК», «SimonTV», «Фора», «Харьковские новости». При відкритті виставки вогнепальної автоматичної зброї «Кулемети», завдяки налагодженим зв'язком з каналом «Перша столиця», в музеї вперше була використана «рекламна спіраль», яка послідовно поєднує запроваджувальну, утверджувальну та нагадувальну форми реклами та передбачає: поетапно-порційний засіб передачі інформації.
Результатом активного співробітництва ХІМ та виставкової фірми «К.І.» стала реклама «бігучого рядка» нової виставки «Кулемети» на каналах «А\ТВК» та « Simon».
Зовнішня реклама - це щити з інформацією про режим роботи музею та переліком діючих виставок як біля музею так і поза його межами (рекламний щит в фойє кінотеатру «Парк»).
Таким чином, майже усі форми вище вказаної класифікації реклами практично використовуються в музейній роботі.
З метою розширення кола і удосконалення форм рекламної та маркетингової діяльності, з 1 квітня 2001 р. у Харківському історичному музеї було створено відділ виставок та маркетингу.