Харківський історичний музей
Замовлення екскурсій
 +38(057)7313568

Збірка меблів у колекції Харківського історичного музею

Гомжин Вадим Леонідович

2002

Восьмі Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції, присвяченої 100-річчю XII Археологічного з’їзду, 12 квітня 2002 р. – Х. : [Видавництво ХНАДУ], 2003.

Природне намагання людини прикрасити свій будинок спричинило розвиток різних видів декоративного мистецтва, в тому числі меблевого. Мистецтво меблів пройшло довгий і складний шлях розвитку, від стилів античності і середньовіччя до пишних бароко і рококо ХVІІ-ХVIIIстоліть, від суворого класицизму кінця XVIII - першої половини XIX століть до модерну 1890-1900-х років.

Найранішні предмети російського меблевого мистецтва відомі тільки фрагментарно з матеріалів археологічних розкопок ХІІ-ХІVстоліть. Дуже лаконічні відомості про оздоблення князівських і боярських хором наведені в літописах, різноманітних документах Х-ХVІ століть. Зображення предметів меблів (трони, столи і табурети євангелістів тощо) зустрічаються в старовинному фресковому живописі, іконописі, книжковій мініатюрі і білокам'яних рельєфах стародавніх церков. Предметів російського меблевого мистецтва, вироблених до XVII століття не збереглося, а меблі XVII століття дійшли до нашого часу в одиничних екземплярах.

Збірка меблів Харківського історичного музею налічує близько 150 предметів, серед яких переважна більшість хронологічно належить до другої половини XIX - початку XX століть. В збірці представлені найбільш розповсюджені типи меблів, що складали основу інтер'єру більш-менш заможних верств населення - меблі, які призначені для сидіння і лежання (стільці, крісла, дивани), столи, корпусні меблі (шафи, комоди, скрині), а також ширма, рами для дзеркал, настінні полички, футляри для годинників тощо.

Меблі для сидіння і лежання складають майже половину всіх меблів Харківського історичного музею, серед яких значне місце посідають так звані "віденські" меблі (14 стільців і 1 крісло - гойдалка), гнуті з буку круглого перетину. Вперше такі меблі почали виробляти фабрики Тонет у Відні наприкінці XIX століття. Завдяки простоті та економічності виробництва, дешевизні, міцності та зручності користування "віденські" меблі отримали широке розповсюдження в побуті.

Серед меблів вироблених в Росії другої половини XIX століття виділялись меблі в так званому "російському" стилі. Деякі предмети таких меблів мали досить чудернацькі форми, зокрема, крісла, які отримали розповсюдження після Всеросійської промислової виставки 1870 року (виконані за проектами художника-різника В. Шугова). Їх бильця - у формі дуги з написом "Тише едешь, дальше будешь", локотники - у вигляді сокир, сидіння орнаментовані різною смугою, що наслідує вишитий рушник. Два подібних крісла належать музею.

Вельми різноманітні за формою і оздобленням 12 скринь музею, дві з яких розписані українським рослинним орнаментом олійними фарбами.

Інтерес становлять меблі, що належали відомим особам, зокрема, два стільці стиля неорококо та стіл для курильного приладдя художника С. Васильківського; диван і крісло академіка архітектури О. Бекетова; крісло і три столи академіка Г. Проскури, шаховий стіл Г. Петровського. У 1976 році до музею надійшов комплекс з 8 предметів меблів (крісло і диван стиля рококо, письмовий стіл, шафи, скриня, дзеркала), що належав онуці академіка архітектури, професора Петербурзької Академії мистецтв А. Штакеншнайдера.

На жаль, збірка не відрізняється різноманітністю технік декорування та стилів. Зокрема, відсутні оригінальні зразки бароко, ампіру, модерну тощо.