Харківський історичний музей
Замовлення екскурсій
 +38(057)7313568

Матеріали В.Я. Данилевського у колекції фотодокументів Харківського історичного музею

Горлова Тетяна Андріївна

2002

Восьмі Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції, присвяченої 100-річчю XII Археологічного з’їзду, 12 квітня 2002 р. – Х. : [Видавництво ХНАДУ], 2003.

У ХІМ зберігається багато фотодокументів, присвячених видатним вітчизняним науковцям, які зробили великий внесок у скарбницю людських знань, відкрили нові шляхи наукового дослідження, виховали талановитих продовжувачів своєї справи. Саме таким був Василь Якович Данилевський, відомий біолог, фізіолог і протистолог, доктор медичних наук, дійсний член АН УРСР (1926 p.), заслужений діяч науки (1926 p.), член багатьох наукових товариств, автор понад 120 праць.

В.Я. Данилевський був одним з найкращих представників світової науки, її біологічного розділу. Його наукові дослідження стосувалися питань загальної порівняльної фізіології, фізіології нервової системи, електрофізіології, ендокринології, протистології. Він одним з перших поставив питання про провідну роль вищих відділів центральної нервової системи у регулюванні вегетативних функцій організму, ним покладений початок вивченню фізіології так званого гіпнозу у тварин. Разом з І.М. Сеченовим він створив засади електроенцефалографії і вніс багато нового у розвиток електрофізіології. В.Я. Данилевський розробив методику одержання спиртових екстрактів з ендокринних залоз, став одним із засновників учення про патогенні найпростіші, що локалізуються у крові птахів, риб та людини.

Колекція фотографій В.Я. Данилевського нараховує 15 одиниць зберігання. З них 7 - оригінальні фото (Фт-2424, 2413, 2437, 2414, 2415, ОФ-23255, IV гр., інв. 5852), інші – копії (Фт-2423,2421,2438,2419,2420, 2422, 2411, ОФ-23254). Збиралася колекція протягом багатьох років: 2 фото (IV гр., інв. 5851, 5852) надійшли до музею у 1950 р. (передала сестра В.Я. Данилевського), 5 фото (Фт-2424, 2437, 2438, 2415, 2414) - у 1965 р. (передала B.C. Олександрович, племінниця В.Я. Данилевського), 1 фото(Фт-2413) - у 1966 р. (передали сестри B.C. і К.С. Олександрович, племінниці В.Я. Данилевського), 7 фото -у 1977 р.

Знімки не відрізняються різноманітністю сюжетів. Це, переважно, фотопортрети вченого різних років (10 шт.) та групові фото (5 шт.), що ілюструють різні періоди життя та творчої діяльності видатного фізіолога.

Народився В.Я. Данилевський у Харкові у 1852 р., і, за винятком невеликого проміжку часу (з 1864 до 1870 р.), усе своє життя провів у рідному місті. У 1874 р. закінчив медичний факультет Харківського університету, у 1877 р. захистив докторську дисертацію і з 1880 р. розпочав свою педагогічну діяльність, спочатку у Ветеринарному інституті (з 1880 р.), а потім у Харківському університеті (1883-1909 рр.) на кафедрі фізіології.

На жаль, є тільки три фото, що відносяться до його студентських років, початку викладацької та наукової діяльності. Перший фотопортрет (Фт-2423, копія) датується 1872 р. Знімок маловідомий і цікавий тим, що на ньому зображений В.Я. Данилевський у молодому віці. На інших 2-х фото (Фт-2424, 2421) В.Я. Данилевський - професор Харківського університету. Особливий інтерес становить фото вченого, що датується 1889 р. Знімок зроблений у відомому на той час у Харкові фотоательє Ю. Глентцтнера, а автор знімку - О. Іваницький (на це вказує напис на зворотному боці фірмового бланку), у майбутньому найпопулярніший харківський фотограф кін. XIX - поч. XX ст., справжній майстер художнього портрету.

У 1909 р. В.Я. Данилевський через свої прогресивні переконання був змушений залишити Харківський університет. Але перерва у науково-педагогічній діяльності Василя Яковича продовжувалася недовго. 31 жовтня 1910 р. у Харкові було відкрито Жіночий медичний інститут. Директором цього навчального закладу став професор В.Я. Данилевський, а з 1912 р. він же очолив там кафедру фізіології.

Саме до цього періоду життя вченого відносяться три фотографії: 2 фотопортрети (Фт-2413,2437, оригінали) та 1 групове фото (Фт-2438, копія). Фотопортрети датуються 1913 р., відзначаються високим художнім рівнем. Зроблені у фотографії "Русская сверопись". На зворотному боці обох фото - дарчі написи, зроблені рукою В.Я. Данилевського: "Отъдяди Васи / 1.1.1913 / Милой Верочке на память" (Фт-2413), "Отъ дяди Васи / 1.1.1913 / Милой Тусе на память" (Фт-2437).

На груповому фото вчений зображений в оточенні своїх учениць в одній з лабораторій Жіночого медичного інституту.

У 1917 р., після Лютневої революції, В.Я. Данилевський знову повертається до Харківського університету і очолює кафедру фізіології, де провів такий великий відрізок життя. З 1921 р. В.Я. Данилевський - професор Харківського медичного інституту. У цей час він також має можливість працювати в Інституті праці, Психо-неврологічному інституті.

Особливо цінною була праця Василя Яковича в Органотерапевтичному інституті (тепер Всеукраїнський інститут ендокринології та органотерапії), творцем якого він був (1927 р.). Розпочавши за пропозицією Харківського медичного товариства свою працю з організації невеликої органотерапевтичної лабораторії у 1919 р., В.Я. Данилевський працював у цьому інституті протягом 20 років, до останнього дня свого життя.

На останніх семи фотографіях В.Я. Данилевський - керівник Органотерапевтичного інституту. Це 4 фотопортрети (Фт-2411,2414,2415, 2420): 2 з них (Фт-2414, 2420) зроблені у робочому кабінеті вченого, інші -уприміщенні фотоательє; 3 фото-групові (Фт-2422,2419, ОФ-23254). На них ми бачимо Василя Яковича з його колегами-співробітниками.

Цінним є також груповий фотознімок з родиною (ОФ-23255).

Таким чином, проаналізувавши колекцію фотодокументів В.Я. Данилевського, можна зробити висновок, що ця колекція досить неповна. Відсутні знімки, що розповідають про дитячі та юнацькі роки Василя Яковича, його "казанський період". Поза увагою залишилася громадська діяльність науковця: праця у Товаристві грамотності, Комітеті з улаштування сільських бібліотек, участь у створенні Харківської громадської бібліотеки. Не проілюстрована його науково-педагогічна діяльність у Ветеринарному, Психоневрологічному, Харківському медичному інститутах та Інституті праці.

Все це значно ускладнює працю сучасних дослідників з даною колекцією і не дає можливості повною мірою висвітлити усі періоди життя та творчої діяльності видатного харківського вченого.