Харківський історичний музей
Замовлення екскурсій
 +38(057)7313568

Британський музей і розвиток медієвістики в Україні в період, що передував XII Археологічному з'їзду у 1805-1902 рр.

Лиман Сергій Іванович

2002

Восьмі Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції, присвяченої 100-річчю XII Археологічного з’їзду, 12 квітня 2002 р. – Х. : [Видавництво ХНАДУ], 2003.

Досягнення вітчизняної медієвістики XIX - початку XX ст. стали результатом справді наукового вивчення джерел з історії середньовіччя. Закордонні відрядження, здійснювані на засоби Міністерства народної освіти, дозволяли стипендіатам на здобуття наукового ступеня протягом двох років знайомитися з історичними джерелами в європейських архівах і бібліотеках. Частина джерел, вивчених і введених у науковий оборот медієвістами України, знаходилася і у всесвітньо відомому Британському музеї. До його рукописних фондів зверталися такі визнані вчені, як Ф.І. Успенський, А.Д. Воронов, Д.М. Петрушевський, Є.В. Тарле.

Ф.І. Успенський (1845-1928) був одним з родоначальників вітчизняного візантінознавства, директором Російського археологічного інституту в Константинополі, академіком Російської Академії Наук. З 1874 по 1894 р. Ф.І. Успенський викладав у Новоросійському (Одеському) університеті. Саме в цей період він підготував свою головну працю - докторську дисертацію "Створення Другого болгарського царства" (1879). У процесі роботи над нею Ф.І. Успенський знайшов у Британському музеї чотири слов'янські рукописи епохи Другого болгарського царства. Ці невидані джерела, передані в Британський музей англійським мандрівником Р. Курзоном, дозволили Ф.І. Успенському зробити ряд цікавих висновків. Так, наприклад, рукопис в "Четвероєвангелія" № 153 був, на його думку, навряд чи не кращим пам'ятником писемності і живопису епохи Другого болгарського царства, а рукопис "Четвероєвангелія" № 152 доводив, що кордони Сербської держави при Стефані Душані простиралися в Македонії далі, ніж передбачалося дотепер.

З тематикою досліджень Ф.І. Успенського була тісно пов'язана творчість одного з найбільш видатних фахівців з кирило-мефодієвської проблеми, професора Київської Духовної академії А.Д. Воронова (1839-1883). У великій статті "Науковий рух з питання про Св. Кирила і Мефодія" (1881) він дав оцінку виданому німецьким ученим П. Евальдом збірнику чотирьохсот папських листів із Британського музею. У виданих папських листах А.Д. Воронов знайшов переконливе підтвердження ворожому ставленню католицького кліру до слов'янських первоучителів і остаточно спростував твердження ряду західноєвропейських учених, що зображували Кирила і Мефодія вірними союзниками католицтва.

Фонди Британського музею використовував найбільший російський фахівець з середньовічної Англії, майбутній академік Д.М. Петрушевський (1863-1942). Його першою і головною працею стала підготовлена і захищена в Київському університеті магістерська дисертація "Повстання Уота Тайлера" (1897). Згодом ця книга витримає ще три видання, а висновки Д.М. Петрушевського про стихійний характер повстання, соціальний склад його учасників і причини поразки увійдуть в усі вітчизняні підручники історії. Використані вченим джерела з Британського музею (Денстебльські аннали, розповідь лестерського каноніка Генрі Найтона і т. ін.) дозволили йому переконливо підкріпити ці висновки.

Колегою Д.М. Петрушевського по Київському університету був і майбутній академік Є.В. Тарле (1874-1955). Згодом твори Є.В. Тарлс створять йому репутацію одного із самих популярних вітчизняних істориків, які читаються. Першою же великою роботою вченого стала підготовлена і захищена їм у Києві магістерська дисертація "Суспільні погляди Томаса Мора в зв'язку з економічним станом Англії його часу" (1901). У передмові до своєї праці Є.В. Тарле висловив велику вдячність адміністрації Британського музею за сприяння в роботі з джерелами. Серед цих джерел, використаних Є.В. Тарле для написання його праці, найбільшу групу складали "Королівські статути" (Мертонський, Вестмінстерський і т. ін.), різні ренталі, нарешті, уперше виданий київським ученим рукопис Гарпсфілда про Томаса Мора. Аналіз джерел Британського музею дозволив Є.В. Тарле переконливо довести, що вплив на формування суспільних поглядів Томаса Мора зробила, насамперед, соціально-економічна дійсність сучасної йому Англії і лише в другу чергу - праці Платона й Августина.

Таким чином, робота з історичними джерелами Британського музею, проведена Ф.І. Успенським, А.Д. Вороновим, Д.М. Петрушевським, Є.В. Тарле, помітно збагатила вітчизняну медієвістику в період, що передував XII Археологічному з'їзду.