Харківський історичний музей

Харківський історичний музей приймає картки єПідтримка

Етнографічна спадщина Раїси Данковської

Аксьонова Наталія Володимирівна

2003

Дев’яті Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції «Музей і сучасність», 11 квітня 2003 р. – Х., 2004.

Постать цікавого дослідника українського народу Раїси Сергіївни Данковської (в більшості україномовних статей вона підписувалася як Данківська – Н.А.) довгі роки була вилучена з поля зору дослідників української етнографії.

В бібліографічному довіднику з української етнографії читаємо лишень скупі відомості про те, що вона почала свою діяльність як етнолог на початку ХХ століття, все своє життя займалася дослідженням усної народної творчості, звичаїв, матеріальної культури Слобожанщини [Матеріали до бібліографій етнологів та народознавців України. – К.; Запоріжжя, 2001. – С. 11].

Але з перших публікацій, що були присвячені українцям Курщини, вона проявляється як допитливий дослідник українства. ЇЇ перша робота була помічена і рецензована В. Гнатюком [Гнатюк В. Данковская Р. Малороссийские обрядовые печенья Курской губернии [рецензія] // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. – 1908. – №4].

З короткої автобіографії ми знаємо, що вона з 1917 по 1919 роки працювала у Москві, де завідувала етнографічним відділом московських пересувних музеїв, в 1919 році працювала у Строганівському художньому музеї. З моменту заснування Музею Слобідської України працює під керівництвом М.Ф. Сумцова і стає його найстараннішою ученицею, а по смерті Миколи Федоровича стає його директором. Музей Слобідської України ім. Г.С. Сковороди, очолюваний Р.С. Банківською, стає рушієм етнографічно-збирацької роботи на Слобожанщині.

Підґрунтям до цієї роботи були підготовані Данковською декілька програм щодо збирань різних етнографічних предметів. За редакцією М.Ф. Сумцова, вони були опубліковані у Бюлетеню Музею Слобідської України за 1925 рік і були цінні не своїм коротеньким змістом, а пошуковою направленістю [Дашкевич В. Програми до етнографічного-краєзнавчого дослідження України // Науковий збірник Харківської науково-дослідної катедри історії української культури. – 1927. – Т. VII].

Починається найактивніший у етнографічному плані період її життя, вона досліджує етнографію базарів, робить етнографічні екскурсії по навколишнім селам з метою всебічного вивчення народного життя. Складає каталог етнографічного відділу Музею, веде записи щодо народного календаря, народної медицини, ярмарочної торгівлі, пряничного виробництва. Можна констатувати, що вона була першою з основоположників теоретичних засад етнографічної роботи у містах, вона проводила систематичні дослідження в Харкові на Холодній горі, Лисій горі й Іванівці. Більшість з наукових статей цього періоду до сих пір є не перевершеними з точки зору етнографії. Це перш за все стосується проблеми освітлення в народному житті, подробиць обряду “вечері” та дослідження обрядових народних печив [докладно дивися за списком наукових праць Данковської].

Вона була науковим співробітником Харківської науково-дослідної катедри історії української культури (а саме етнографічної секції), членом Етнографічного товариства у Києві [Енциклопедія українознавства. – Львів, 1993. – Т.2]. Ми можемо тільки здогадуватися про її долю після звільнення з посади директора Музею Слобідської України в 1929 році [Рибальченко Л. Л. О некоторых аспектах деятельности Музея Слободской Украины им. Сковороды в 20-е – начале 30-х годов // Перші Сумцовські читання. – Харків, 1995]. Українська етнографічна наука на початку 30-х років зазнала репресій, з цього періоду і до сьогодні етнографічна спадщина Раїси Сергіївни Данковської не була науково опрацьована і гідно оцінена. Тому ми пропонуємо розпочати вивчення цього питання з короткої бібліографічної довідки праць дослідниці.

 

Список наукових праць Р.С. Данковської:

1.  Данковская Р. С. Малороссийские обрядовые печенья Курской губернии // ЭО. – 1905. – №1.

2.  Данковская Р. С. Свадебные обряды у малороссов Грайворонского уезда в 1870-х годах // ЭО. – 1909. – №2-3.

3.  Данковская Р. С. Печенье свадебных короваев в Змиевском уезде // ЭО. – 1915. – №3-4.

4.  Данковская Р. С., Редин Е. К. Об изучении народных детских игрушек // Воронежский историко-археологический вестник. – 1921. – №2.

5.  Данківська Р. Академік М. Сумцов яко діяч Музею Слобідської України // Науковий збірник Харківської науково-дослідної катедри історії української культури. – 1924. – Т. I.

6.  Данківська Р. Бібліографія до статті В. Щурата “Людські фігурки з воску”// Записки наукового товариства ім. Шевченка. – 1919. – CXXVIII. – C.217-219 [рецензія] // Червоний шлях. – 1924. – №11-12.

7.  Данківська Р. Бібліографія до статті В. Гнатюка “Людські фігурки з воску”// Записки наукового товариства ім. Шевченка. – 1919. – CXXVIII. – C.212 [рецензія] // Червоний шлях. – 1924. – №11-12.

8.  Данківська Р. С. Народні обрядові печива “горішки” // Записки етнографічного товариства. – 1925. – №1.

9.  Данковская Р. С., Программа для собирания сведений об украшении окон в жилищах на окраинах городов и в селе // Бюлетень Музею Слобідської України. – 1925. – Ч.1.

10.         Данковская Р.С. Программа для собирания сведений о праздниках Тройцы и Ивана Купала // Бюлетень Музею Слобідської України. – 1925. – Ч.1.

11.         Данковская Р.С. Программа для собирания обрядовых печений и сведений о них // Бюлетень Музею Слобідської України. – 1925. – Ч.1.

12.         Данковская Р.С. История этнографического отдела Музея Слободской Украины // Бюлетень Музею Слобідської України. – 1925. – Ч.1.

13.         Данковская Р.С., Редин Е.К. Программа для уличных наблюдений, преимущественно на экскурсиях на окраины городов и в селе // Бюлетень Музею Слобідської України. – 1925. – Ч.1.

14.         Данковська Р. Друга Всесоюзна конференція по краєзнавству в Москві // Шлях освіти. – 1925. – Ч.4.

15.         Данковская Р. С. Музей Слободской Украины // Известия Центрального бюро краеведения. – 1925. – Ч.4.

16.         Данковская Р. С. Этнографические предметы на осенней выставке музея Слободской Украины в 1925 г. // Этнография. – 1926. – №1-2.

17.         Данковська Р. Музей Слободской Украины // Справочник СССР для иностранцев. – М., 1926.

18.         Данківська Р. Етнографічне дослідження українських обрядових печив // Науковий збірник Харківської науково-дослідної катедри історії української культури. – 1926. – Т. 2-3.

19.         Данківська Р. Легенда про старика // Етнографічний вісник. – 1926. – №2.

20.         Данковская Р. Этнографическая работа в Харькове за 1925г. // Этнография. – 1927. – №1.

21.         Данковська Р. Этнографические предметы на осенней выставке в Музее Слободской Украины // Вечірнє радіо. – 1927. – №342.

22.         Данковська Р. Этнографическая работа в Харькове за 1925 год // Этнография. – 1927. – 1.

23.         Данковська Р. Про пам’ятні речі на Слобожанщині, пов’язані з ім’ям Сковороди // Бюлетень Музею Слобідської України ім. Г.С. Сковороди. – 1927-1929. – №2-3.

24.         Данковська Р. Етнографічна робота в Харкові // Етнографія. – 1927. – №3.

25.         Данковська Р. Українські народні світильники. Ч.I Лучина. Каганці // Науковий збірник Харківської науково-дослідної катедри історії української культури. – 1927. – Т. VII.

26.         Данковська Р. Санки в обряді “вечері” //Матеріяли до українсько-руської етнології. – 1929. – Т.XXI-XXII.

27.         Данковська Р. Українські народні світильники. Ч.II Свічки // Науковий збірник Харківської науково-дослідної катедри історії української культури. – 1930. – Т. IX.