Персоналістика в науково-дослідній роботі музею

Бекетова Валентина Михайлівна

Чотирнадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції «Музей і сучасність: актуальні проблеми музейної діяльності», 18 квітня 2008 р. – Х., 2008.

Серед матеріалів зібрання Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького  вирізняється цікава і цінна колекція музейних предметів, присвячена видатним діячам місцевого краю, його історії та культури. Комплекси матеріалів багатьох мешканців Катеринославської губернії та Дніпропетровської області, які працювали на благо свого краю в різних галузях життя суспільства, становлять золотий фонд музею.  Тому  невипадково, що одним з провідних напрямків в науково-дослідній роботі Дніпропетровського історичного музею є дослідження в галузі меморіальної персоналістики. Адже відомо, що книги зберігають бібліотеки, документи і фотоматеріали – архіви, а всі разом залишки життя окремої особи накопичуються саме в музеях.

У 250-тисячному музейному зібранні налічуються  тисячі персональних меморіальних комплексних фондів видатних діячів, еліти краю, учасників різноманітних подій минулого, непересічних осіб, які творили історію і самі увійшли до так званої біоісторії регіону та України в цілому. Зазначені фонди (або їх можна назвати особові справи) складаються з пам‘яток усіх груп фондового зберігання: архівні матеріали та книги, фотографії,  видові поштові листівки, живописні та графічні портрети, нагороди, пам‘ятні знаки та медалі, особисті речі (одяг, письмове приладдя, знаряддя праці, меблі, різні аксесуари, сувеніри тощо), предмети творчості, зразки або елементи наукових розробок і винаходів і таке інше. Ці матеріали дозволяють не лише простежити життєвий та творчий шлях людини, її генеалогію, внесок у розвиток регіону, а й посмертну долю творчої спадщини особи, славу чи забуття, які вона зазнала.

Оскільки персонологічні матеріали зберігаються в різних сховищах, тобто розподілені у фондах музею за видовими ознаками, разом вони зосереджуються і певним чином поєднуються тільки під час їх експозиційного показу - як меморіальний комплекс музейних предметів у стаціонарній експозиції; окрема виставка, присвячена певній особі чи особам (почесні громадяни Катеринослава – Дніпропетровська, працівники ракетно-космічної галузі, народні майстри петриківського розпису тощо); меморіальний будинок-музей, зокрема - академіка Д.І.Яворницького, всесвітньо відомої теософки О.П.Блаватської та її родини.

І, дійсно, експозиції історичного, літературного та  меморіальних музеїв, що на правах відділів входять до музейного комплексу “Дніпропетровський історичний музей імені Д.І.Яворницького”, здебільшого побудовані саме на меморіальних персонологічних матеріалах, являючи собою своєрідний літопис місцевої еліти з часів середньовіччя до сьогодення. Комплекси матеріалів окремих героїв місцевої історії нерівноцінні і за чисельністю матеріалів, і за змістом. Якщо про одних людей вдалося знайти лише одну пожовклу фотокартку та довідку про посмертну реабілітацію, то про інших - й іконографічний матеріал, й документальні джерела, й особисті речі. Це залежить від низки відомих  причин об‘єктивного та суб‘єктивного характеру. Одні персональні матеріали дозволяють відтворити весь життєвий шлях того чи іншого діяча, а інші відображають лише окремі етапи біографії особи, зокрема пов‘язані з її діяльністю саме в нашому регіоні.

Важливим напрямком науково-дослідної, науково-фондової роботи є каталогізація, систематизація та класифікація персональних матеріалів, які зберігаються в музеї. Продовжується робота щодо каталогізації матеріалів фундаторів музею – Д.І. Яворницького та О.М. Поля.

Актуальною проблемою для музейних співробітників є виявлення в фондах і систематизація матеріалів, які стосуються діяльності місцевих губернаторів, міських діячів, почесних громадян міста, дворянської еліти, купецтва краю, Архівні документи упорядковуються у каталог “Особові фонди місцевої еліти в зібранні ДІМ”.

Потребують упорядкування, наукового вивчення і узагальнення музейні матеріали репресованих у 1920-1950-х рр. громадян Дніпропетровської області. Базою для цієї роботи можуть бути матеріали існуючої в музеї з 1990 р. виставки “Це не повинно повторитися” (про сталінські репресії), де експонуються комплекси матеріалів понад 100 осіб репресованих з різних верств населення краю (урядовці, громадські діячі, військові, селяни, фінансисти, науковці, робітники, театральні діячі, письменники та інші).

Аналіз і систематизація фондового зібрання є підґрунтям для створення програми подальшого комплектування фондів музею в напрямку персоналістики та створення численних виставок.

Персонологічні дослідження охоплюють й історію музейної галузі області. Біографії й біобібліографії працівників музеїв є невід‘ємною складовою музейної історії Дніпропетровщини. Створено вже 16 біобібліографічних розвідок про співробітників, директорів  музеїв області, які зробили вагомий внесок в розвиток галузі. Ця робота триває.

Таким чином, навіть короткий огляд  персонологічних матеріалів та діяльності музею у галузі біоісторії свідчить про широкі можливості музейного зібрання та його обліково-довідкової документації у реконструкції біографій місцевих діячів, відродженні забутих імен, створенні відповідних енциклопедичних видань, виставок тощо.