Майбутнє музеїв (інформаційний аспект)
Шевцов Іван Петрович
2013Дев’ятнадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції «Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства» (проводиться в рамках ХІХ Сумцовських читань), 18 квітня 2013 р. – Х. : Майдан, 2013.
Початок 21-го століття створив нові виклики та перспективи для музейних інституцій. Вони можуть суттєво змінити усталене уявлення про образ музею. Перш за все, передумовою для змін є еволюція інформаційних обмінів суспільства та музейної сфери.
Виходячи із визначення Міжнародної ради музеїв (21 Загальна конференція, Відень 2007), музей – це неприбуткова постійно діюча інституція на службі суспільства та його розвитку, відкрита широкому загалу, яка набуває, зберігає (консервує), досліджує, здійснює комунікацію та експонує матеріальне та нематеріальне надбання людства та його оточення для цілей освіти, навчання та задоволення [7].
Швидкий розвиток інструментів інформаційного обміну створює передумови для трансформації сприйняття музею у культурній парадигмі суспільства. Зокрема, у 21 ст. зникають перепони технічного характеру, які раніше унеможливлювали безпосередній доступ суспільства до культурного надбання, що курується музеями. Такі зміни сприяють реалізації концепції «відкритого музею», у якій на перше місце виходить інформативна та комунікаційна роль. При цьому об’єкти культурного надбання є первинними свідченнями істинності у багатьох дисциплінах, зокрема археології та природничих науках, а отже є важливим помічником у здобутті нових знань [8]. На початку нового тисячоліття прогрес інформаційних технологій став еволюційним чинником у розвитку системи доступу до музейних знань.
Вважаємо за необхідне визначити основні тренди, які будуть визначати майбутній розвиток інформаційного середовища музеїв.
1. Інтерактивність
У контексті взаємодії людини та артефакту, інтерактивність виявляється у поведінці об’єкту, якою вона сприймається користувачем, головним чином, кінестетичним (тактильним) шляхом. У комп’ютерній сфері інтерактивність означає, можливість програмного забезпечення отримувати та відповідати на команди користувача [5].
Для реалізації інтерактивної взаємодії у роботі музею використовуються спеціальні технічні засоби, зокрема, мобільні мультимедіа-пристрої (КПК) та інформаційні кіоски. Вони дозволяють відвідувачам отримати доступ до цифрової інформації при розгляді експонатів. За деякими спостереженнями, в той час як відвідувачі стикаються з експонатом, вони навіть частіше звертаються до пристрою, ніж до основного об'єкту [6].
2.Віртуальні експозиції
Найближчі роки можна прогнозувати тенденцію до розширеного використання технології віртуальної реальності у експозиційній та освітній роботі музеїв світу. Значного поступу у поданні музеями матеріальних об’єктів надасть технологія «доповненої» (agumented) реальності – пряме або непряме бачення наживо матеріального середовища, яке доповнене згенерованими комп'ютером елементами, такими як звук, відео, графіка або дані системи глобального позиціонування [4].
Враховуючи зменшення ролі «матеріальної» експозиції, деякі автори передбачать, що «музей» перестане бути лише «фізичною» локацією, а натомість стане мережею локацій та взаємозв’язків, що починається ще до відвідування «музею» та продовжується після «фізичного» відвідування музею [12]. Таким чином, встановлюється аналогія між поколіннями веб-мережі та розвитком музейних інституцій (від музей 1.0 до музей 4.0).
3. Підвищення ролі сучасного мистецтва
За думкою деяких дослідників, із інституцій для зберігання та вироблення «вічного» знання, музеї швидко стають аренами досвіду та подій сьогодення. На рівні експозиціонування ці зміни є очевидними оскільки формат хронологічної побудови експозицій поступається тематичному викладенню [9].
4. Прямий доступ до інформаційних ресурсів музею
Важливість цього тренду підкреслюється відповідними змінами у глобальній парадигмі прав людини. У 20 ст. сформувався базовий підхід до прав людини за критерієм об’єкту [11].
На зміну попереднім «поколінням прав людини», актуалізувалися так звані «інформаційні» права. Враховуючи важливу роль історичної спадщини для суспільства, музеї у найближчому майбутньому вперше забезпечать безпосередній доступ до масивів цієї інформації [3, c. 113].
Враховуючи важливу роль вільного доступу громадськості до музейних фондів та намагаючись реалізувати ідеї концепції «відкритого музею», у 2012 р. співробітники Харківського історичного музею розробили відкрите (за ліцензією GNU GPL) програмне забезпечення клієнт-серверного типу для управління та обліку колекцією музейних предметів (ІС «Кліо»). В результаті Харківський історичний музей став першим із кола найбільших музеїв України, який надав повний електронний доступ до власної колекції (на сьогодні відкрито інформацію про більше ніж 30 тис. музейних предметів).
5. Послаблення ідеологічного впливу
У останні роки у роботі музеїв можна було спостерігати відмову від дидактичного, ідеологічного впливу на користь більш нейтральних інформаційного та розважального способу подання інформації [1, с. 3].
У майбутньому слід очікувати нівелювання ідеологічної складової та набуття музеями ролі нейтрального «інформаційного посередника», який залишає право спостерігачу (відвідувачу музею) робити критичні оцінки. Причинами цієї трансформації можна назвати подальше зменшення регулюючої ролі держави (а отже – незалежність музейних кураторів), глобалізаційні процеси (музей перестане бути державним пропагандистом), новітні засоби соціальної комунікації.
6. Еволюція музейного маркетингу
Основними факторами змін є, зокрема, модернізація державного сектора, прискорення темпів технологічного розвитку, підвищений інтерес до культурно-дозвільних заходів [13]. Виходячи із цього, будуть змінені інструменти та підходи, що застосовуються у музейному маркетингові. Зокрема, значна увага приділятиметься новим технологіям соціальної комунікації, таким як соціальні мережі. Що стосується маркетингового аналізу, його акцент змістить на вивчення запитів онлайн-споживачів (наприклад, інструмент Google Analytics). Водночас, враховуючи досвід роботи Харківського історичного музею, слід сказати, що українські музеї очікує тривалий шлях у становленні та розвитку системи музейного менеджменту при переході на «споживацько-орієнтовану» модель роботи. Національні музеї потребують створення стратегії\політики щодо інформаційного менеджменту.
7. Наднаціональний характер музею
Сьогодення дає можливість спостерігати набуття музейними інституціями наддержавного та наднаціонального характеру. Причинами цього є те що музей, являючись сполучником міжкультурних зв’язків, агрегує та досліджує культурне надбання не лише однієї держави чи нації, а всього людства. На думку деяких авторів, музею відводиться роль одного із найважливіших елементів культури в умовах сучасної цивілізації [2, c. 3].
Три рівні ієрархічної підпорядкованості музейної системи (глобальний, національний та інституційний) буде змінено внаслідок інтеграційних та глобалізаційних процесів. Місце національних регуляторів можуть посісти міжнародні організації (такі як, наприклад, Міжнародна рада музеїв).
8. Збереження нематеріальної спадщини
У майбутньому слід очікувати активізації діяльності музеїв у справі збереження об’єктів нематеріальної спадщини. Зокрема, це стосується таких категорій як:
а) усні традиції і форми вираження, включаючи мову в якості носія об’єктів нематеріальної культурної спадщини;
б) виконавських мистецтв;
в) звичаї, обряди, свята;
г) знання і звичаї, пов'язані з природою і всесвітом;
д) традиційні ремесла [10].
Агрегація, збереження та організація доступу суспільства до цих об’єктів, зважаючи на їх нематеріальний характер, ставлять нові вимоги до кваліфікації музейних менеджерів та кураторів колекцій.
Література
1. Сошнікова О. М. Музей в системі «суспільства споживання»: пошуки нових рішень / О. М. Сошнікова // Вісімнадцяті Сумцовські читання: Матеріали наукової конференції на тему «Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства», Харків, 18 квітня 2012 р. – Х. : Майдан, 2012. – С. 3.
2. Сошнікова О. М. Проект обласної програми відродження Харківського історичного музею як одного із найважливіших елементів культури в умовах сучасної цивілізації / О. М. Сошнікова // Чотирнадцяті Сумцовські читання: Матеріали наукової конференції на тему «Музей і сучасність: актуальні проблеми музейної діяльності», Харків, 18 квітня 2008 р. – Х. : АлМакс, 2008. – С. 3.
3. Шевцов І. П. Сучасний стан розвитку музейних інформаційних систем / І. П. Шевцов // Вісімнадцяті Сумцовські читання: Матеріали наукової конференції на тему «Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства», Харків, 18 квітня 2012 р. – Х. : Майдан, 2012. – С. 113.
4. Augmentedreality[Електронний ресурс]: Матеріал із Вікіпедії – вільної енциклопедії: Версія, збережена 20 лютого 2013 р. // Вікіпедія, вільна енциклопедія. – Електрон. дан. – Сан-Франциско: Фонд Вікімедіа, 2013. – Режим доступу: http://en.wikipedia.org/w/index.php?title=Augmented_reality&oldid=539393750
5. Interactivity[Електронний ресурс]: Матеріал із Вікіпедії – вільної енциклопедії: Версія, збережена 20 лютого 2013 р. // Вікіпедія, вільна енциклопедія. – Електрон. дан. – Сан-Франциско: Фонд Вікімедіа, 2013. – Режим доступу: http://en.wikipedia.org/w/index.php?title=Interactivity&oldid=534353099
6. Lehn D. von, Heath C., Hindmarsh J. Rethinking interactivity: design for participation in museums and galleries [Електроннийресурс]: Версія, збережена20 лютого2013 р. // King’s College London. – Електрон. дан. – London, 2013. – Режимдоступу: http://www.researchgate.net/publication/228769033_Rethinking_interactivity_design_for_participation_in_museums_and_galleries
7. Museum Definition [Електроннийресурс]: Версія, збережена20 лютого2013 р. // ОфіційнийсайтЮНЕСКО. – Електрон. дан. – Париж: ЮНЕСКО, 2013. – Режимдоступу: http://icom.museum/the-vision/museum-definition
8. Running a museum practical handbook [Електроннийресурс]: Версія, збережена20 лютого2013 р. // ОфіційнийсайтЮНЕСКО. – Електрон. дан. – Париж: ЮНЕСКО, 2013. – Режимдоступу: http://unesdoc.unesco.org/images/0014/001410/141067e.pdf
9. The Museum and Its Staging of Contemporary Art [Електроннийресурс]: Версія, збережена20 лютого2013 р. // UniversityofCopenhagen. Copenhagen Doctoral School of Cultural Studies. – Електрон. дан. – Copenhagen, 2013. – Режимдоступу: http://eventculture.ikk.ku.dk/
10.The Roles of Museums in Safeguarding Intangible Cultural Heritage. Position Paper for the Expert Meeting [Електроннийресурс]: Версія, збережена20 лютого2013 р. // UNESCO. – Електрон. дан. – Париж, 2004. – Режимдоступу: http://www.unesco.org/culture/ich/doc/src/00085-EN.pdf
11.Viljoen F. International Human Rights Law: A Short History [Електроннийресурс]: Версія, збережена20 лютого2013 р. // ОрганізаціяОб’єднанихНацій. UN Chronicle. – Електрон. дан. – New York, 2013. – Режимдоступу: http://www.un.org/wcm/content/site/chronicle/home/archive/issues2009/ wemustdisarm/internationalhumanrightslawashorthistory
12.Walhimer M. The future of interactivity. [Електроннийресурс]: Версія, збережена20 лютого2013 р. // Mark Walhimer. – Електрон. дан. – San Francisco, 2011. – Режимдоступу: http://museumplanner.org/future-of-interactivity
13.Williams P. A Modern Approach to Museum Marketing [Електроннийресурс]: Версія, збережена20 лютого2013 р. // Paul Williams. Staffordshire University. – Електрон. дан. – London, 2009. – Режимдоступу: http://www.insights.org.uk/articleitem.aspx?title=A Modern Approach to Museum Marketing#The evolution of museum marketing