Харківський історичний музей
Замовлення екскурсій
 +38(057)7313568

Археологічні колекції НІКЗ «Чигирин» у науково-дослідній, експозиційній та науково-освітній діяльності археологічного музею

Мартинова Галина Павлівна

2014

«Серед усіх закладів культури тільки музеї керуються тим, що для людей сьогодні та у майбутньому важливими є відбір та збереження автентичних об’єктів та матеріалів всієї дійсності. Без колекції не існує музеїв. Вони є неодмінною передумовою мети існування музею і донесення змісту колекції до громадськості» [1, с. 163]. Ця теза є основоположною в діяльності кожного музею. Збір колекції не тільки підвищує статус закладу, а й сприяє активному пізнанню різних етапів розвитку людства, пробуджує цікавість, допитливість, спонукає до наукового аналізу. В діяльності Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» саме збір і опрацювання археологічних колекцій у великій мірі дали змогу створити експозиції музеїв археології та Б. Хмельницького. В 2014 році заповідник відзначає своє 25-річчя. Чверть століття – порівняно невеликий термін часу. Та це були роки напруженої роботи із ствердження закладу як нового науково-дослідницького, науково-освітнього, туристичного центру України [2, с. 62–63].

В кінці ХХ – на початку ХХІ століть на території Чигиринщини Інститутом археології НАН України, Черкаською обласною археологічною інспекцією за активної участі науковців Чигиринського історико-культурного заповідника (з 1995 року – Національного історико-культурного заповідника «Чигирин»), були проведені археологічні дослідження пам'яток краю доби неоліту-енеоліту, раннього залізного віку, скіфів, ранніх слов'ян, козацьких часів. Після розкопок до заповідника разом зі звітами про підсумки роботи експедицій були передані археологічні знахідки. Всього до централізованих фондів НІКЗ «Чигирин» було здано 53 археологічні колекції. Найвідоміші із них:

- із пам'ятки неоліту-енеоліту Молюхів Бугор у с. Новоселиця Чигиринського району, розкопки під керівництвом к. і. н. Нераденко Т.М., 1808 предметів основного фонду, 1476 – науково-допоміжного фонду;

- із Мотронинського городища скіфського часу в Холодному Яру Чигиринського району, розкопки Інституту археології НАН України. 1989, 1991, 1992, 1993, 1994, 1996 р.р. під керівництвом к. і. н. Безсонової С.С. та українсько-польської експедиції «Мельники – Холодний Яр» 2000 – 2003 років, керівники експедиції – д. і. н. Скорий С.А. та доктор гуманітарних наук Ян Хохоровськи, 1556 предметів основного фонду, 1507 – науково-допоміжного фонду;

- із пам'ятки чорноліської культури ХІІ – VІІІ ст. до н.е. в с. Суботів Чигиринського району, археологічна експедиція ІА НАН України та відділу археології Євразії Німецького археологічного інституту 1994–1995 р.р., керівники к. і. н. Клочко В.І., Гершкович Я.П. та доктор І. Мотзенбеккер, 105 предметів основного фонду, 766 – науково-допоміжного фонду;

- із скіфського городища в с. Суботів Чигиринського району, підйомний матеріал старшого наукового співробітника НІКЗ «Чигирин» Гуглі В.І., 18 предметів основного фонду, 36 – науково-допоміжного фонду;

- із городища черняхівської культури в с. Вітове Чигиринського району, археологічна розвідка науковців НІКЗ «Чигирин» 2004 року, 119 предметів основного фонду;

- із узбережжя Кременчуцького водосховища у Чигиринському районі, знахідки Ляшка Ю.Ю., директора краєзнавчого музею Кам'янського державного історико-культурного заповідника, 113 предметів основного фонду, 45 – науково-допоміжного фонду;

- особисті речі та документи археолога О.І. Тереножкіна, передані його сином Іллінським А.О., 127 предметів основного фонду, 246 – науково-допоміжного фонду, в тому числі – 165 листів відомого скіфолога, професора Б.М. Гракова;

- із середньовічних пам'яток в м. Чигирин та с. Суботів (бастіон Дорошенка, церква св. Петра і Павла на Замковій горі, територія «Нижнього» історичного міста, резиденція Б. Хмельницького), Чигиринська археологічна експедиція 1992, 1999 р.р., керівники к. і. н. Горішній П.А., кандидат архітектури Кілессо С.К., Черкаської археологічної інспекції 2004–2008 р.р., керівник – к. і. н. Куштан Д.П., 1716 предметів основного фонду, 401 – науково-допоміжного фонду.

Цей перелік можна продовжувати, але і так зрозуміло, що така кількість археологічного матеріалу неминуче повинна досліджуватись і доноситись до широкого загалу. Тому робота науковців археологічного музею зорієнтована на поглиблене вивчення матеріалів археологічних експедицій та розкриття нових сторінок життя давніх народів Середнього Подніпров'я.

Найбільша проблема отриманих колекцій – це наявність великої кількості науково-допоміжного матеріалу, який необхідний археологам, але не завжди використовується музейниками.

Наукові співробітники археологічного музею НІКЗ «Чигирин» вирішують її запровадженням системи поновлення і доповнення основної експозиції. Тільки за останні роки були організовані виставки «однієї вітрини»: «Кам'яні знаряддя праці епохи енеоліту та бронзи», «Знаряддя праці із кістки та рогу», «Молюхів Бугор – 2010», «Молюхів Бугор – 2011», «Мотронинське городище 2001», «Слов'янські прикраси черняхівської доби», «Кераміка середньовічного Чигирина», «Археологічні культури м. Чигирин» та інші, що сприяло залученню відвідувачів до ознайомлення з новими фондовими надходженнями.

Продовженням цього напряму експозиційної роботи є організація тимчасових пересувних виставок, які проводяться під час музейних днів в навчальних закладах Чигиринського району. В таких короткотермінових експозиціях використовуються музейні предмети науково-допоміжного фонду. Вони ж є ілюстративним матеріалом під час проведення занять і бесід. Активне спілкування з музейним предметом має свої позитивні наслідки. У книзі відгуків археологічного музею знаходиться запис: «Учні 3-А та 3-Б класів висловлюють подяку працівникам музею за цікаву екскурсію. Діти багато дізналися про розкопки, подивились цікаве відео і навіть змогли навчитись розрізняти речі з розкопок і «доторкнутися» до історії рукою». 29.11.2013 р. Чигиринський НВК №2.

Екскурсії, що проводяться в тісному контакті з історичною реліквією, вже стали популярними в закладі, особливо – у весняно-літній період, коли їх можна продовжити на подвір'ї музею у ігровій формі [3, с. 188–189].

Матеріали археологічних колекцій використовуються юними археологами та істориками, які навчаються у Малій академії наук. Під керівництвом науковців НІКЗ «Чигирин», педагогів шкіл району і області, вони щорічно популяризують свої дослідження на науково-практичних конференціях в с. Суботів та «Залізнякових читаннях» у с. Медведівка Чигиринського району.

«Музеолог завжди стоїть на перехресті двох фундаментально протидіючих вимог, а саме: з одного боку поводитися з об’єктами так, щоб їх, в ідеальному випадку, безкінечно довго зберегти, а з іншого – пропагувати їх у суспільстві за допомогою експонування та інтерпретування» [1, с. 170].

Досвід роботи археологічного музею НІКЗ «Чигирин» доводить, що більшість музейних предметів археологічних колекцій можна зберігати і активно використовувати у музейній практиці.

Література

1. Вайдахер Ф. Загальна музеологія [Текст] / Ф. Вайдахер. – Львів : Літопис, 2005. – 626 с.

2. Диденко Я. Л. Музеи Национального историко-культурного заповедника «Чигирин» [Текст] / Я. Л. Диденко // Музейный посетитель, как сделать так, чтобы он возвращался : тезисы докладов Всероссийской научно-практической конференции. – М. : Акварель, 2012. – 220 с.

3. Мартинова Г. П. Музейна педагогіка: контакт з історичною реліквією (з досвіду роботи археологічного музею НІКЗ «Чигирин») [Текст] / Г. П. Мартинова // Жовківські читання 2011 : збірник статей першої наукової конференції «Музей в сучасному світі». – Львів : РАСТР-7, 2011. – 223 с.