14 січня 2021, 23:12
17 січня виповнюється 100 років відомому вченому, скіфознавцю, доктору історичних наук, заслуженому професору Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Борису Андрійовичу Шрамку. Багато в чому його життя та робота пов’язані і з Харківським історичним музеєм імені М.Ф. Сумцова. Тож напередодні цієї дати розповідаємо цікаві факти з його життя.
Вся наукова діяльність Бориса Шрамка нерозривно пов’язана з Харківським національним університетом ім. В.Н. Каразіна (до 1991 — Харківський державний університет ім. О.М. Горького). З 1939 р., за виключенням воєнного лихоліття 1941-45 рр., тут пройшли його студентські та аспірантські роки, були захищені кандидатська та докторська дисертації, проведені десятки польових сезонів на пам’ятках Харківщини та Полтавщини, написані сотні статей, учбові посібники та монографії, і, звичайно ж, проходила насичена викладацька діяльність.
Втім, незважаючи на подібну відданість almamater, Шрамко був пов’язаний і з іншими закладами Харкова, зокрема, з Харківським історичним музеєм. Ще в 1955 р. він був офіційно оформлений на роботу у музеї у якості консультанта з питань археології.
При написанні першої монографії — «Древности Северского Донца», що вийшла друком у 1962 р. та стала настільною книгою для багатьох поколінь харківських археологів, які робили свої перші кроки у науці, Шрамко широко залучав археологічні предмети зі збірки історичного музею.
Саме завдяки цієї монографії до наукового обігу були введені мідний злиток з відбитком дерев’яної палки бронзової доби, давньогрецька амфора з кургану біля с. Циркуни (цьому комплексу було присвячене і окреме дослідження 1956 р.), старожитності сарматського часу — бронзові казани з Селімовки та Старобєльська, бронзове дзеркало з Роздольного, глиняна курильниця зі Сватової Лучки, рукоять та частина леза давньоруського меча з Краснянки, гарда подібного меча з Харківщини, наконечник списа, різноманітні матеріали з Донецького городища тощо.
У 1962 р. Шрамко передав до Харківського історичного музею матеріали власних археологічних розкопок попередніх років на Донецькому городищі — найбільш відомої на Харківщині пам’ятки давньоруського часу. Дана колекція до нашого часу залишається опорною при висвітленні історії населення Харківщини давньоруського періоду, її матеріали були широко залучені при побудові відповідного розділу експозиції.
У археологічних фондах музею зберігаються також матеріали польових досліджень, проведених Шрамком на Шмарівці та Мохначі.
Пов’язує Шрамка з Харківським історичним музеєм й особиста історія — майже 40 років, з 10 березня 1948 р. по 1 листопада 1986 р., у нашому закладі пропрацювала його дружина — Леонтина Ісааківна Шрамко.
Сьогодні у стінах Харківського історичного музею працює багато випускників історичного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, кожен з яких розпочав вступ до своєї професії з захоплюючих лекцій Бориса Шрамка по історії первісного суспільства. Чимало хто з них пройшов свою археологічну практику саме на всесвітньовідомому Більському городищі. Всі вони зберігають теплу пам’ять про свого Вчителя.
Текст: Леонід Бабенко