29 вересня 2021, 16:12
30 вересня в Україні відзначається Всеукраїнський День бібліотек. Саме тому сьогодні доречно розповісти, які бібліотеки були на Харківщині і коли вони виникли.
У Київській Русі першими бібліотеками стали церковні книжні зібрання, серед яких найбільшою була бібліотека Софії Київської, заснована князем Ярославом Мудрим.
У Харкові найстарішою бібліотекою була бібліотека колегіуму, переведеного до нашого міста в 1726 р. Вона вважається першим книжковим зібранням Слобідської України. Бібліотека обслуговувала учнів, викладачів та всіх охочих.
До найстаріших бібліотек міста належать: бібліотека Харківського університету, заснована у 1804 р. Василем Назаровичем Каразіним; бібліотека першої Харківської гімназії, заснована в 1805 р. та всім відома Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка, яку відкрили в 1833 р.
Окрім цих книгозбірень у 1860-1870 рр. в Україні почали засновуватися народні бібліотеки-читальні. Вони утримувалися земствам, міськими Думами, різноманітними товариствами, окремими особами. Так у Харкові в 1891 р. місцеве Товариство поширення в народі грамотності прийняло рішення про організацію безкоштовних бібліотек-читалень для незабезпечених верств населення.
У місті створили п’ять бібліотек-читалень.
Першу безкоштовну народну читальню Харківського Товариства грамотності відкрили на Москалівці у 1891 р. Спочатку це була читальня, тобто книги видавалися відвідувачам тільки у читальній залі. З 1892 р. організували абонемент видачі книг для домашнього читання, що сприяло розширенню кола читачів.
Перша народна бібліотека-читальня Харківського Товариства грамотності.
Друга бібліотека-читальня відкрилася у іншій частині міста — Панасівці в 1894 р.
Третю відкрили в Захарківській частині міста, де на той час знаходилося багато заводів та фабрик. Наступна четверта безкоштовна народна бібліотека розпочала свою роботу на Журавлівці, її згодом перевели до Народного будинку. А на Журавлівці бібліотеку в чергове, в якості філії, відкрили у 1903 р. Вона фактично стала п’ятим подібним закладом. Їй присвоїли ім’я засновника — Миколи Петровича Балліна.
Почесний член Товариства грамотності Микола Петрович Баллін.
У 1894 р. при Харківському Товаристві грамотності створили спеціальний комітет по улаштуванню сільських бібліотек. На початку ХХ ст. у селах Харківської губернії ним організовано 427 народних безоплатних бібліотек. Всі вони мали велике значення для тогочасного суспільства — пропонували народу доступний книжковий фонд, давали можливість розумно і корисно проводити своє дозвілля.
Після 1917 р. ці бібліотеки перетворили на відомі нам масові бібліотеки.
В бібліотеці Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова є видання, які висвітлюють роботу бібліотек-читалень межі ХІХ — ХХ ст.: «Отчет о деятельности 1-й бесплатной народной библиотеки-читальни имени Н.А. Некрасова Харьковского общества распространения в народе грамотности за 1913 г.», «Отчет о деятельности комитета по устройству сельских библиотек и народных читален за 1901 г.», «Библиотеки-читальни Харьковской губернии по данным исследования 1900 — 1902 гг.», «Народные библиотеки Харьковской губернии за 1911 год. Статистический обзор».
Антоніна Голеніщева