29 квітня 2021, 22:35
У фондах Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова зберігаються унікальні мініатюрні витвори народного мистецтва, що вийшли з найдавніших традицій та вірувань — писанки. Сьогодні ми маємо змогу познайомитися з ними ближче.
Першим, хто звернув увагу на збереження писанок для нащадків, був видатний етнограф, засновник та перший директор Музею Слобідської України Микола Федорович Сумцов.
Ще в 1889 р. у статті «Вниманию сельских жителей», що була надрукована у газеті «Харьковские губернские ведомости», він звернувся до широкого загалу з докладною програмою вивчення писанкарства, з закликом надіслати зразки традиційних писанок.
Писанки, надіслані аматорами, стали основою колекції, в 1891 р. вона налічувала 263 експонати. На базі вивчення цієї колекції Сумцов написав наукову розвідку «Писанки», де підкреслив їхнє важливе етнографічне значення.
Сумцов піклувався про долю писанок і під час підготовки до ХІІ археологічного з’їзду в Харкові. Він закликав людей надсилати зразки писанок та інформацію про них. На цей заклик надіслали більше 300 писанок, які були представлені на виставці ХІІ археологічного з’їзду.
Після цього вони увійшли до колекції Етнографічного музею Харківського університету, а з часом склали основу колекції Музею Слобідської України.
У 20-ті роки ХХ століття, працюючи директором Музею Слобідської України, Сумцов організував ряд етнографічних експедицій, завдяки яким колекція писанок значно поповнилась.
Втім, під час Другої світової війни у роки окупації, колекція залишилась у місті. У післявоєнних фондах з колекції, що налічувала понад 1000 одиниць, залишилося лише 429. Зараз вони зберігаються в Харківському історичному музеї і майже не демонструються відвідувачам, бо, на жаль, втрачають свій первісний вигляд.
На фото нижче ви можете побачити три оригінальні писанки зі знаменитої колекції музею Слобідської України М.Ф. Сумцова.
Зважаючи на те, що сьогодні не існує методик реставрації писанок, виникла ідея створити точні копії й таким чином зберегти їх для наступних поколінь.
Завдяки творчій співпраці музею та Харківського клубу писанкарів (зокрема Наталії Кравченко) протягом семи років колекцію писанок вдалося відтворити. У 2006 р. роботу було завершено й музей отримав колекцію у подарунок.
Олена Пантєлєй