Харківський історичний музей

Харківський історичний музей приймає картки єПідтримка

Куркулі, хлібні валки ДПУ та інші фотографії 1932-1933 рр. з колекції музею

26 листопада 2021, 17:58


Щороку в четверту суботу листопада Україна та весь цивілізований світ вшановує пам’ять про померлих у страшні роки голодоморів.

Особливо великі людські втрати були під час Голодомору 1932-1933 рр. Цим подіям передувала насильницька колективізація, горезвісні хлібозаготівлі, людиноненависницька політика розкуркулення.

У фондах Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова зберігаються фотографії, зроблені в сільській місцевості на Харківщині з 1932 по 1933 рр.

1. Куркулі

Офіційно Радянський Союз не визнавав факти голодної смерті в 1932-1933 рр., у тодішніх засобах масової інформації могли писати лише про «ускладнення» в сільському господарстві. Всю вину за ці ускладнення радянська пропаганда покладала на так званих «куркулів».

На практиці куркулями та підкуркульниками оголошували всіх селян, які не хотіли вступати в колгоспи. Їх звинувачували у приховуванні хліба від держави та диверсіях в сільському господарстві.

У Харківському історичному музеї зберігається фотографія куркулів села Ободи. Куркулів розкуркулювали — тобто відбирали у них все майно на користь колгоспів і висилали в дальні райони Радянського Союзу.


2. Збирання врожаю і хлібозаготівлі

Однією з причин Голодомору 1932-1933 рр. стала розверстка, яку повторно запровадили в 1928 р., офіційно її називали хлібозаготівельним планом. На кожну республіку, область і район України давали план, його будь-якою ціною треба було виконати, такою ціною в 1933 р. стало життя мільйонів українських селян.

У 1931 р. майже третина урожаю була втрачена під час жнив. Плани хлібозаготівель, однак, залишилися без змін, хоча, за логікою, план повинен був бути зменшений. У цей же час багато районів України повідомляли центральній владі про нереальність виконання плану, але керівництво це не враховувало. У 1932 р. площа посівів в Україні зменшилась на одну п’яту. План же хлібозаготівель на наступний 1933 р. був піднятий на 44%, це призвело до катастрофи на селі.

На одному фото з колекції музею можна побачити збирання урожаю в 1932 р. Це фото було зроблено на полях колгоспу «Радянський селянин» у селі Чорноглазівка Золочіського району Харківської області.


3. Буксирні хлібозаготівельні бригади

Для пришвидшення виконання хлібозаготівельного плану 1932-1933 рр. з міст у села відправляли спеціальні буксирні хлібозаготівельні бригади, які складалися з радянського, партійного та комсомольського активу.

На одній з фотографій з фондів Харківського історичного музею можна побачити буксирну бригаду, яку в січні 1933 р. направили в Валківський район Харківської області для виконання хлібозаготівельного плану та зміцнення колгоспів. Ця бригада складалась переважно з партійного та радянського активу харківських заводів.


4. Хлібні валки ДПУ

У 1922 р. у Радянському Союзі було створено Державне політичне управління (ДПУ) — радянська спецслужба з державної безпеки. ДПУ проіснувало до 1934 р.

У страшні роки Голодомору 1932-1933 рр. співробітники ДПУ також залучались до виконання хлібозаготівельного плану. Наприклад, на одній з фотографій, що нині зберігається в історичному музеї імені Сумцова, зображені співробітники Харківського обласного управління ДПУ.

В 1933 р. вони були направлені у Валківський район для організації так званих «хлібних червоних валок», тобто примусового вилучення хлібу у голодних селян.



Богдан Івченко