17 серпня 2020, 08:56
В епоху популярності безготівкових розрахунків та PayPass ми зовсім інакше дивимось на паперові гроші і монети. Особливо — на незвичні.
В Харківському історичному музеї імені М.Ф. Сумцова зберігається чимало нетипових монет. Серед них — срібні злитки (гривні часів Київської Русі), монети Московського царства (так звані «чешуйки») та монети-плати Російської імперії та Швеції ХVII — XVIII ст.
В експозиції «Слобожани» представлено декілька таких монет — «Полуполтіна» 1725 р., «Полтіна» 1726 р. (назва за правописом до реформи 1918 р.) і «Сестрорецький рубль». У рубриці «Історія одного експонату» познайомись із ними ближче.
Ідея випуску плат — мідних квадратних монет — Російська імперія запозичила у Швеції, де вони карбувалися протягом XVII-XVIII ст.
Монети-плати «Полтина» та «Полуполтина» карбувалися під час правління імператриці Катерині І на гірських заводах Єкатеринбургу, що вказано на них (відповідно до напису: «ЕКАТЕРIНЬБУРХЪ»). Рішення про чеканку плат було викликано гострою нестачею грошей в казні внаслідок проведених Петром І реформ. Саме тому замість дорогих срібних монет почали карбувати квадратні мідні.
У вигляді плат шведського типу карбувалися монети наступних номіналів: рубль, полтина (50 копійок), полуполтина (25 копійок), гривня (10 копійок), 5 копійок і 1 копійка. Втім, вже в 1726 р. через непрактичність таких монет було підписано указ про виведення з обігу мідних плат і подальшої їх переплавки. Всього вони перебували в обігу близько одного року.
Пізніше Катерина ІІ також зробила спробу випуску габаритних монет. Великі мідні монетовидні рублі карбувалися у 70-х роках XVIII ст. (з 1771 по 1778 рр.) на Сестрорецькому монетному дворі для забезпечування ціни асигнацій.
Представлений в експозиції «Слобожани» рубль — копія зі сплаву металів, але навіть новороби цієї монети коштують дуже дорого. Оригінал монети також зберігається в колекції нашого музею.
Кілька цікавих фактів:
— Походження слова «полтина» невідоме. Але існують припущення, що за часів існування Київської Русі слово «тин» (нарізка, зарубка) було синонімом слова «рубль».У джерелах XIII — XVI ст. зустрічаються свідчення про вживання слова «полтина» для позначення вартості половини монетно-вагової гривні або рубля.У розмовній мові слово «полтинник» збереглося й до сьогодні.
— Типовий діаметр Сестрорецького рубля — 70-77 мм, товщина — 26 мм, вага — більше 900 г., тоді як «Полтина» важить біля 800 г. (розміри монети — 139х139 мм), а «Полуполтина» біля 400 г.
— Мідні плати були прості у виробництві та не потребували високої кваліфікації робітників, що не можна сказати про Сестрорецький рубль циліндричної форми з важким у виконанні малюнком на гурті (напис переплетеними буквами «СЕСТРОРЕЦКАГО МОНЕТНАГО ДВОРА»).
— Кількість підробок монети «Сестрорецький рубль» точно невідомо, але в Державному Ермітажі (Росія) зберігаються екземпляр зі вказаною датою — 1770 р. Серед монет-плат також частіше зустрічаються підробки, це пов’язано з незначним тиражем таких монет.
Юлія Стаднік