Харківський історичний музей

Історія одного експонату. Фрагмент монети-плати

26 серпня 2021, 13:21


Сьогодні монети та банкноти, якими ми користуємося, не відповідають реальній сумі номіналу. Карбування мілкої монети взагалі виходить державі дорожче, ніж друк купюр.
Хоча раніше монета мала бути буквально «на вагу золота».


Але що робити, якщо країна бідна на родовища дорогоцінних металів, а кредитних білетів ще не вигадали? У Швеції ХVII ст. починають карбувала великовагові мідні монети.

В рубриці «Історія одного експонату» ми вже згадували про монети-плати. Сьогодні ж повернемося до їх виникнення.

Монети-плати вперше з’явились у Швецькому королівстві при королеві Христині в 1644 р. До такого кроку спонукала потреба в грошах і значні поклади мідної руди. Вага мідної монети мала відповідати вазі срібної, того номіналу, що вказаний на монеті.

У вигляді пластин квадратної або прямокутної форми карбували ½, 1, 2, 4, 8 і 10 далерів. Мідні плати номіналом 10 доларів важили майже 20 кг. Протягом 100 років (їх карбували до 1776 р.) ці монети мали внутрішньодержавний обіг та грали важливу роль у торгівлі Швеції та Фінляндії. Через очевидну непрактичність, плати використовували як товар у самій країні та експортувалися в якості зливків металу.

В експозиції «Слобожани» представлений фрагмент (третина) 2 далерів 1680 р. карбування. Для позначення того, що це саме монета у кожному кутку плати містяться однакові штампи. На них можна побачити корону королеви Христини, дату виготовлення та ім’я монарха.





Напис на монеті означає: «Карл XI, милістю Божою, король шведів, готів та венедів». Номінал визначений за розмірами (розмір 22х8,5 см), адже штамп з його вказанням розташовувся по центру монети.



Юлія Стаднік