Харківський історичний музей

Харківський історичний музей приймає картки єПідтримка

Історія одного експонату. Картина «Козак Мамай»

27 липня 2021, 14:32


У колекції Харківського історичного музею імені М.Ф.Сумцова зберігається народна картина «Козак Мамай», датована першою половиною ХІХ ст. Сьогодні у рубриці «Історія одного експонату» розповімо цікаві факти про неї.

Образ козака Мамая — один з найпоширеніших і найзагадковіших в українській культурі.

Типове сюжетне зображення Мамая вважається мало не єдиною не канонічно християнською, а народною іконою. Зображували Мамая не лише на папері та полотні, а й на гравюрах-дереворитах, деталях житла та побуту.

Не оминув увагою цього козака-характерника і Тарас Шевченко. Зокрема, в офорті «Дари в Чигирині 1649 року» художник відтворив інтер’єр резиденції Богдана Хмельницького, на одній зі стін якої розміщена картина «Козак Мамай».

В історичних джерелах зафіксовано чимало реальних осіб, які могли б бути прототипами Мамая. Це, зокрема, син киятського темника Мамая, того самого, який у 1361–1380 рр. захопив владу у Золотій Орді, потіснивши законних нащадків Чингісхана, Мансур-Кият Мамай.



Деякі дослідники вважають, що саме воїнство Мансур-Кията Мамая, яке прийняло на наших землях православ’я (частина Мамаєвої орди, вочевидь, була християнською і до цього) і досить швидко змішалося з українським населенням, стало основою формування українського козацтва.

Син же Мансура Олександр Мамай у 1399 р., під час битви на річці Ворскла, навіть нібито врятував життя самому великому князеві литовському Вітовту й отримав від нього за це титул князя Глинського.

Михайло Грушевський згадує Івана Мамаєвича — осавула Війська Запорозького, чий підпис є серед підписів козацьких ватажків під декларацією гетьмана Петра Сагайдачного до сейму Речі Посполитої 1618 р. А ще Мамаєм називали козацького ватажка, який по смерті Богдана Хмельницького діяв поблизу Суботова.

Борис Грінченко називав «мамаями» стародавні скіфські та половецькі кам’яні скульптури в українських степах. А ще на околицях Запорізької Січі протікала невелика річка Мамай-Сурка. Тож найімовірніше, що образ Мамая збірний і не має єдиного історичного прототипу.



Картина «Козак Мамай» розповсюджена, сюжет не є рідкісним, існує багато її реплік та інтерпретацій. До колекції музею вона потрапила в 1951 р. Наразі картина «Козак Мамай» представлена у експозиції «Слобожани».

Оксана Желтобородова