24 березня 2021, 09:26
У рубриці «Історія одного експонату» продовжуємо тему музичних платівок із колекції Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова. Сьогодні покажемо вам комплект китайських патефонних платівок середини XX століття.
Комплект китайських платівок пов’язаний з історією дипломатії між СРСР та КНР. Відносини між двома державами протягом XX ст. були мінливі і дуже непрості.
Під час Другої Світової війни Червона Армія зробила вирішальний внесок у визволення цієї країни від японської окупації.
До 1949 р. СРСР активно підтримував китайських комуністів у боротьбі за владу проти Гоміньдану, попереднього уряду країни. Натомість китайські добровольці воювали в Червоній Армії. Серед них був і син Мао Цзедуна — Мао Аньін (слов’янське ім’я — Сергій), який у складі 2-го Білоруського фронту дійшов до Берліну.
Не дивно, що в «холодну війну» країни увійшли як союзники. В повоєнний час у Китаї все більше копіюється радянська офіційна культура. Зокрема, такі відомі пісні, такі як «Катюша», «Журавлі» все частіше лунають на сценах Піднебесної у виконанні місцевих артистів російською мовою та в китайському перекладі. Між двома країнами відбуваються активні культурні контакти і постійні взаємні візити.
Саме до цього періоду і належить збірка пластинок, яку Ансамбль пісні Народно-Визвольної Армії Китаю подарував харків’янам у 1954 р. Ці роки стали періодом найтепліших відносин між народами двох країн.
Втім, десталінізація, критика культу особистості і відхід від жорсткої системи управління в СРСР була сприйнята китайським урядом як відхід від ленінських ідей. Мао Цзедун звинувачив Микиту Хрущова в ревізіонізмі. Ускладнення відносин пояснювалось не лише зазначеним ідеологічним розколом, але і прагненням Китайської держави до більш значної ролі у світовій геополітиці, її виходу з тіні радянського партнера.
Напруженість у відносинах зростала і надалі. Дипломатичні відносини, як між Китаєм і США, розірвані не були, торгівля продовжувалась. Але в подальшому китайський продукт ніколи вже не висвітлювався державою і не сприймався населенням так позитивно, як на початку 1950-х. Новий час на десятиліття породжував суспільні міфи про китайську загрозу, а згодом, уже після розпаду СРСР, — і про китайське виробництво.
Більше «музичних» експонатів ви можете побачити на виставці «Фонограма. До історіїї звукозапису» на першому поверсі Харківського історичного музею. Вхід на виставку вільний.
Костянтин Дубін