Харківський історичний музей

Харківський історичний музей приймає картки єПідтримка

Музей дистанційно провів XXVII Сумцовські читання

 16 квітня 2021, 13:12


У п’ятницю, 16 квітня, в Харківському історичному музеї імені М.Ф. Сумцова вже в 27 раз відбулись Сумцовські читання, які щорічно проводяться на честь фундатора та першого директора Музею Слобідської України Миколи Федоровича Сумцова. У межах заходу відбулась традиційна наукова конференція. Вже вдруге в історії музею вона пройшла дистанційно.

Конференція у межах XXVII Сумцовських читань мала назву «Музей у глобальному світі: інновації та збереження традицій» та була присвячена 30-річчю Незалежності України.

У заході взяли участь співробітники Харківського історичного музею, викладачі вищих навчальних закладів та представники місцевого самоврядування. Через пандемію конференція проходила в онлайн-форматі, свої доповіді учасники презентували дистанційно, через Google Meet.

«Тематика конференції дуже актуальна, — підкреслив заступник директора Департаменту, начальник управління туризму Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації Олександр Костін.

В XXI столітті бурхливий технічний розвиток ставить перед закладами культури свої вимоги. Я думаю, що і музеї повинні бути новаторами в цьому напрямку. Але при цьому не забувати, що музей — це місце, куди відвідувачі приходять побачити аутентичні предмети. Я хочу побажати, щоб ті цікаві ідеї, що будуть озвучені в межах цієї конференції, обов’язково були втілені в життя».

У вітальному слові представники вищих навчальних закладів відзначили працю колективу Харківського історичного музею та роботу в онлайн-форматі.

«Ми всі захоплюємося тією самовідданістю, з якою працює Харківський історичний музей, — зазначила докторка педагогічних наук, професор, деканка факультету соціальних комунікацій і музейно-туристичної діяльності Харківської державної академії культури Алла Соляник.

В складні часи пандемії музей дійсно змінив своє обличчя. Ми пишаємося, що всі харків’яни прагнуть подивитися музейну колекцію. Навіть зараз в дистанційному форматі музей намагається не втрачати зв’язка з відвідувачами.

Я впевнена, що Микола Федорович Сумцов пишався би своїми колегами, тому що вони дійсно продовжують кращі традиції, які він заклав як фундатор Музею Слобідської України, а також вдало поєднують їх з тим, що зараз є на часі».


Програма конференції традиційно складалась з пленарного засідання та роботи у двох секціях, що відбувались одночасно. Перша було присвячена комунікаційному підходу у структурі музеологічного знання, друга — фондовім зібранням та дослідженню краю у науково-дослідній, експозиційній та науково-освітній діяльності музею.

Під час роботи першої секції відзначили відкриття нових експозицій в музеї, які запускали навіть в часи пандемії, та нові формати комунікації з відвідувачами.

«За останні роки Харківський історичний музей представив на розсуд харків’ян та гостей міста цікаві тематичні виставки з історії Харківщини, — підкреслила завідувачка відділу науково-експозиційної роботи музею Оксана Желтобородова.

Музей вцілив у виставковий простір такі глобальні та небайдужі громадянам теми, як АТО, Голодомор, історія розвитку місцевого самоврядування, досягнення наших громадян перед країною.

До 100-річчя музею було створено експозицію «Слобожани» про історію краю з найдавніших часів до початку ХХ сторіччя. Вона стала найбільш популярною для відвідувачів. За три дні акційного відвідування до музею завітало близько 12 тисяч відвідувачів.

За анкетуванням, найбільш цікавими та атрактивними стали покази музейних предметів у відкритому доступі з можливістю буквально доторкнутися до історичної минувшини».

Під час конференції також обговорили нещодавній ребрендинг музею. Нову айдентику для установи створила дизайнерка Катерина Дрозд, яка працювала зі шрифтами та досліджувала харківську ідентичність.

«Ми прагнули розкрити образ міста та нашої установи, — зазначила старша наукова співробітниця музею Юлія Стаднік. Мені здається, що Історичний музей — те місце, що презентує Харків. Важливо було знайти баланс між серйозністю установи та ії відкритістю до відвідувачів.

Процес був довгий, кілька місяці ми працювали над айдентикою. Спочатку відпрацьовували її невеличкою ініціативною групою, а потім перевели роботу в склад великої комісії, де зібралися наші колеги. Врешті, з великої кількості варіантів вибирали новий стиль музею».

В травні всі матеріали XXVII Сумцовських читань будуть доступні у вільному доступі на сайті музею.